мігрень
МІГРЕ́НЬ, і, ж. Захворювання людини, що проявляється у періодичних приступах головного болю (звичайно в половині голови) з нудотою та блюванням.
Бабуня казала принести ароматичного оцту та олівців від мігрені (Л. Укр., III, 1952, 635);
Мамі обв’язали голову мокрим рушником, і вона аж до вечора пролежала в темній спальні з мігренню (Смолич, II, 1958, 67).
Словник української мови (СУМ-11)