Великий тлумачний словник сучасної мови

мізантропія

мізантро́пія

-ї, ж.

Відчуження від людей; людиноненависництво.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. мізантропія — мізантро́пія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. мізантропія — МІЗАНТРО́ПІЯ, ї, ж. Відчуження від людей; людиноненависництво. Мізантропія не в моїй натурі, але часом буває, що хочеться на який час втекти від людей власне для того, щоб не почати ненавидіти їх (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
  3. мізантропія — мізантро́пія (грец. μισανθρωπία) відчуження від людей, людиноненависництво.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. мізантропія — ЛЮДИНОНЕНАВИ́СНИЦТВО книжн. (ненависть до людей), МІЗАНТРО́ПІЯ книжн. Мізантропія не в моїй натурі, але часом буває, що хочеться на який час втекти від людей власне для того, щоб не почати ненавидіти їх (Леся Українка). — Пор. відлю́дництво.  Словник синонімів української мови
  5. мізантропія — Мізантро́пія, -пії, -пією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. мізантропія — МІЗАНТРО́ПІЯ, ї, ж. Відчуження від людей; людиноненависництво. Мізантропія не в моїй натурі, але часом буває, що хочеться на який час втекти від людей власне для того, щоб не почати ненавидіти їх (Л. Укр., III, 1952, 597).  Словник української мови в 11 томах