мізантропія

МІЗАНТРО́ПІЯ, ї, ж. Відчуження від людей; людиноненависництво.

Мізантропія не в моїй натурі, але часом буває, що хочеться на який час втекти від людей власне для того, щоб не почати ненавидіти їх (Л. Укр., III, 1952, 597).

Значення в інших словниках

1. мізантропія — мізантро́пія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. мізантропія — -ї, ж. Відчуження від людей; людиноненависництво.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мізантропія — МІЗАНТРО́ПІЯ, ї, ж. Відчуження від людей; людиноненависництво. Мізантропія не в моїй натурі, але часом буває, що хочеться на який час втекти від людей власне для того, щоб не почати ненавидіти їх (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
4. мізантропія — мізантро́пія (грец. μισανθρωπία) відчуження від людей, людиноненависництво.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. мізантропія — ЛЮДИНОНЕНАВИ́СНИЦТВО книжн. (ненависть до людей), МІЗАНТРО́ПІЯ книжн. Мізантропія не в моїй натурі, але часом буває, що хочеться на який час втекти від людей власне для того, щоб не почати ненавидіти їх (Леся Українка). — Пор. відлю́дництво.  Словник синонімів української мови
6. мізантропія — Мізантро́пія, -пії, -пією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)