Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
мінити —
міни́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
мінити —
МІНИ́ТИ, міню́, мі́ниш, недок., кого, що. Те саме, що змі́нювати. Хому Хаєцького фронтове життя мінило на очах у всіх (О. Гончар); Темінь і світло перекочувались по дівочому обличчю, примхливо мінили його (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
мінити —
МІНИ́ТИ, міню́, мі́ниш, недок., перех. Те саме, що змі́нювати. Хому Хаєцького фронтове життя мінило на очах у всіх (Гончар, III, 1959, 201); Темінь і світло перекочувались по дівочому обличчю, примхливо мінили його (Стельмах, На.. землі, 1949, 145).
Словник української мови в 11 томах
мінити —
Мінити, -ню́, -ниш гл. Мѣнять, промѣнивать. Що ж ти нам міниш, красная панно? — Єдному міна — шовкова хустка, другому міна — золотий перстень, третьому міна — сама молода. Чуб. III. 300.
Словник української мови Грінченка