мір

мору, ч., діал. Мор.

Значення в інших словниках

1. Мір — рос. космічна станція, виведена на орбіту 1986, призначена для здійснення наукових досліджень і технічних експериментів; має спеціальні вузли, що дозволяють приєднання до неї додаткових модулів та космічних кораблів.  Універсальний словник-енциклопедія
2. мір — Мір, мо́ру м. Моръ, смертность. Батько й мати повмірали від якогось мору. Г. Барв. 172. Торік був у Київі великий мір на людей. Кіевск. у. Чом воно на панів та на попів мору нема? Лебед. у.  Словник української мови Грінченка