мір
мору, ч., діал. Мор.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Мір — рос. космічна станція, виведена на орбіту 1986, призначена для здійснення наукових досліджень і технічних експериментів; має спеціальні вузли, що дозволяють приєднання до неї додаткових модулів та космічних кораблів. Універсальний словник-енциклопедія
- мір — Мір, мо́ру м. Моръ, смертность. Батько й мати повмірали від якогось мору. Г. Барв. 172. Торік був у Київі великий мір на людей. Кіевск. у. Чом воно на панів та на попів мору нема? Лебед. у. Словник української мови Грінченка