1. Словник української мови Грінченка

мір

Мір, мо́ру

м. Моръ, смертность. Батько й мати повмірали від якогось мору. Г. Барв. 172. Торік був у Київі великий мір на людей. Кіевск. у. Чом воно на панів та на попів мору нема? Лебед. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мір — мору, ч., діал. Мор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Мір — рос. космічна станція, виведена на орбіту 1986, призначена для здійснення наукових досліджень і технічних експериментів; має спеціальні вузли, що дозволяють приєднання до неї додаткових модулів та космічних кораблів. Універсальний словник-енциклопедія