мірчити мі́рчити -чу, -чиш, недок., зах. Брати частину зерна за помел. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках мірчити — Мі́рчити, -чу, -чиш, -чать Правописний словник Голоскевича (1929 р.) мірчити — Мірчити, -чу, -чиш гл. Брать часть зерна за помолъ. Вх. Зн. 36. Словник української мови Грінченка