мірчук —
МІРЧУ́К, а́, ч. Міра зерна, яку беруть за помел. Давид одсипав мірчук (А. Головко); Дома мати останнє зерно роздирає на жорнах, щоб не дати мірошникові чотирьох фунтів мірчука (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
Мірчук —
див. Мірчук, Іван
Філософський енциклопедичний словник
мірчук —
МІРЧУ́К (міра зерна, яку беруть за помел), МІ́РКА, РОЗМІ́Р заст. Никодим завів нас у свою підсобку, в якій брав з людей мірчуки (В.
Словник синонімів української мови
мірчук —
МІРЧУ́К, а́, ч. Міра зерна, яку беруть за помел. Давид одсипав мірчук (Головко, II, 1957, 30); Дома мами останнє зерно роздирає на жорнах, щоб не дати мірошникові чотирьох фунтів мірчука (Стельмах, І, 1962, 128).
Словник української мови в 11 томах
мірчук —
Мірчук, -ка м. Мѣра зерна, получаемая за помолъ.
Словник української мови Грінченка