місячко —
МІ́СЯЧКО, а, ч., нар.-поет., рідко. Те саме, що місяче́нько. Землю приспала ніч. Не видко було місячка, спали й зірки, заступивши за хмару (Б. Грінченко); О, країно, вічно-юна, молода, – над тобою ж зорі, місячко і сонце! (П. Тичина).
Словник української мови у 20 томах
місячко —
МІ́СЯЧКО, а, ч.., нар.-поет., рідко. Те саме, що місяче́нько. Землю приспала ніч. Не видко було місячка, спали й зірки, заступивши за хмару (Гр., II, 1963, 477); О, країно, вічно-юна, молода, — над тобою ж зорі, місячко і сонце! (Тич., І, 1957, 275).
Словник української мови в 11 томах
місячко —
Місячко, -ка м. ум. отъ місяць.
Словник української мови Грінченка