місячко

МІ́СЯЧКО, а, ч.., нар.-поет., рідко. Те саме, що місяче́нько.

Землю приспала ніч. Не видко було місячка, спали й зірки, заступивши за хмару (Гр., II, 1963, 477);

О, країно, вічно-юна, молода, — над тобою ж зорі, місячко і сонце! (Тич., І, 1957, 275).

Значення в інших словниках

1. місячко — мі́сячко іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. місячко — див. місяць  Словник синонімів Вусика
3. місячко — -а, ч., нар.-поет., рідко. Те саме, що місяченько.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. місячко — МІ́СЯЧКО, а, ч., нар.-поет., рідко. Те саме, що місяче́нько. Землю приспала ніч. Не видко було місячка, спали й зірки, заступивши за хмару (Б. Грінченко); О, країно, вічно-юна, молода, – над тобою ж зорі, місячко і сонце! (П. Тичина).  Словник української мови у 20 томах
5. місячко — Місячко, -ка м. ум. отъ місяць.  Словник української мови Грінченка