міхурець — Великий тлумачний словник сучасної мови

міхурець — міхуре́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
міхурець — МІХУРЕ́ЦЬ, рця, ч. Зменш. до міху́р. У капілярах легенів гемоглобін червоних кров'яних тілець вбирає кисень, який потрапив у кров з повітря легеневих міхурців (з навч. літ.); Зараз викинуло йому на губі гарячковий міхурець (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
міхурець — МІХУРЕ́ЦЬ, рця, ч. Зменш, до міху́р. У капілярах легенів гемоглобін червоних кров’яних тілець вбирає кисень, який потрапив у кров з повітря легеневих міхурців (Шк. гігієна, 1954, 78); Зараз викинуло йому на губі гарячковий міхурець (Март., Тв., 1954, 326). Словник української мови в 11 томах
міхурець — Міху́р, -ря́ м. Волдырь, водяной пузырь отъ обжога и пр. Камен. у. ум. міхурець. Словник української мови Грінченка