міцний

міцни́й

-а, -е.

1》 Який важко піддається руйнуванню, псуванню (важко ламається, б'ється, рветься і т. ін.).

|| Якого не можна порушити, зруйнувати; який довго існує, триває, тримається.

2》 Фізично витривалий, сильний, дужий.

|| Який має велику силу або свідчить про неї (про частини організму людини або тварини).

|| Звучний, сильний (про голос).

3》 перен. Духовно сильний; стійкий, непохитний.

4》 Такий, якому можна вірити; твердий, надійний.

|| Який досяг високого ступеня вияву; глибокий (про почуття, сон і т. ін.).

5》 Який діє з великою силою; дошкульний (про вітер, мороз і т. ін.).

|| Який робиться з силою.

6》 Який містить велику кількість розчинених речовин; насичений.

|| З великою концентрацією діючих речовин.

|| Різкий, терпкий (запах, а також що-небудь, що має такий запах).

7》 розм. З великим достатком; заможний.

Міцне слівце — а) різкий, дотепний, дошкульний вислів; б) непристойний вислів, лайка.

Значення в інших словниках

1. міцний — (якого важко зламати) тривкий, розм. кріпкий, незламний, (міцно зроблений) фундаментальний, (про сон) глибокий, безпробудний (про пересиченість інших речовин в чомусь) сильний, насичений.  Словник синонімів Полюги
2. міцний — міцни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
3. міцний — Кріпкий; (союз) нерозривний; (фізично) витривалий, дужий, сильний; (будовою) кремезний; (духово) стійкий, непохитний, несхитний, незламний; (голос) лункий; (- слово) твердий, надійний; (сон) глибокий, непробудний, твердий...  Словник синонімів Караванського
4. міцний — див. сильний  Словник синонімів Вусика
5. міцний — [м'іцний] м. (на) -цному /-ц'н'ім, мн. -ц'н'і  Орфоепічний словник української мови
6. міцний — МІЦНИ́Й, а́, е́. 1. Який важко піддається руйнуванню, псуванню (важко ламається, б'ється, рветься і т. ін.). Стіни [башти] неначе будовані з криці .. Щільні віконниці, склеп кам'яний, Засов висить над дверима міцний (П.  Словник української мови у 20 томах
7. міцний — ма́ти міцни́й (тверди́й, до́брий і т. ін.) ґрунт під нога́ми. Почувати себе твердо, впевнено, незалежно і т. ін. Може, на той рік пощастить мені зібрати більше матеріалу і тоді матиму міцніший ґрунт під ногами (М.  Фразеологічний словник української мови
8. міцний — МІЦНИ́Й (який важко піддається руйнуванню, важко ламається, б'ється, рветься, а також перен.), ТРИВКИ́Й, МІЦНЮ́ЩИЙ підсил. розм., КРІ́ПКИ́Й розм., СИ́ЛЬНИЙ діал., ТРИВА́ЛИЙ розм.  Словник синонімів української мови
9. міцний — Міцни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. міцний — МІЦНИ́Й, а́, е́. 1. Який важко піддається руйнуванню, псуванню (важко ламається, б’ється, рветься і т. ін.). Стіни [башти] неначе будовані з криці.. Щільні віконниці, склеп кам’яний, Засов висить над дверима міцний (Граб.  Словник української мови в 11 томах
11. міцний — Міцни́й, -а́, -е́ 1) Мощный, сильный, крѣпкій. Скарай мене, міцний Боже, коли тя забуду. Чуб. V. 57. Під сивим волоссєм притаїлась здорова, міцна, запекла і правдива душа. Левиц. І. Осавула спав міцним сном. Левиц. І. Міцного напитку не питиме. Єв. Л. І.  Словник української мови Грінченка