набавник наба́вник -а, ч. Той, хто набавляє ціну. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках набавник — наба́вник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови набавник — НАБА́ВНИК, а, ч. Той, хто набавляє ціну. Словник української мови у 20 томах набавник — НАБА́ВНИК, а, ч. Той, хто набавляє ціну. Словник української мови в 11 томах