набавник

наба́вник

-а, ч.

Той, хто набавляє ціну.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набавник — наба́вник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. набавник — НАБА́ВНИК, а, ч. Той, хто набавляє ціну. Словник української мови у 20 томах
  3. набавник — НАБА́ВНИК, а, ч. Той, хто набавляє ціну. Словник української мови в 11 томах