1. Словник української мови в 11 томах

набавник

НАБА́ВНИК, а, ч. Той, хто набавляє ціну.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набавник — наба́вник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. набавник — -а, ч. Той, хто набавляє ціну. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набавник — НАБА́ВНИК, а, ч. Той, хто набавляє ціну. Словник української мови у 20 томах