1. Словник української мови в 11 томах

набавний

НАБА́ВНИЙ, а, е. Який є набавкою; додатковий.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набавний — наба́вний прикметник набавни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. набавний — -а, -е. Який є набавкою; додатковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набавний — НАБАВНИ́Й, а́, е́. Який є набавкою; додатковий. Словник української мови у 20 томах
  4. набавний — ДОДАТКО́ВИЙ (який є доповненням до чогось); НАБАВНИ́Й розм. (перев. про плату, ціну тощо); ЗА́ЙВИЙ, ПОБІ́ЧНИЙ спец. (іще один до якоїсь кількості); ПРОМІ́ЖНИЙ (перев. про певні заходи, процеси тощо — між двома такими самими подібними); ПРИДА́ТКОВИЙ спец. Словник синонімів української мови