набавник наба́вник іменник чоловічого роду, істота Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me набавний набавниця Значення в інших словниках набавник — -а, ч. Той, хто набавляє ціну. Великий тлумачний словник сучасної мови набавник — НАБА́ВНИК, а, ч. Той, хто набавляє ціну. Словник української мови у 20 томах набавник — НАБА́ВНИК, а, ч. Той, хто набавляє ціну. Словник української мови в 11 томах
Значення в інших словниках набавник — -а, ч. Той, хто набавляє ціну. Великий тлумачний словник сучасної мови набавник — НАБА́ВНИК, а, ч. Той, хто набавляє ціну. Словник української мови у 20 томах набавник — НАБА́ВНИК, а, ч. Той, хто набавляє ціну. Словник української мови в 11 томах