набавник

наба́вник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набавник — -а, ч. Той, хто набавляє ціну. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. набавник — НАБА́ВНИК, а, ч. Той, хто набавляє ціну. Словник української мови у 20 томах
  3. набавник — НАБА́ВНИК, а, ч. Той, хто набавляє ціну. Словник української мови в 11 томах