набгати

набга́ти

-аю, -аєш, док., перех.

1》 Нам'яти, наробити жмутків із чого-небудь.

2》 Жужмом напхати, наскладати чогось у що-небудь.

3》 Поступово зібрати, надбати.

Значення в інших словниках

1. набгати — набга́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. набгати — НАБГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Нам'яти, наробити жмутків із чого-небудь. 2. Жужмом напхати, наскладати чого-небудь у щось; набити. Набгали мішок конопель набгом (Сл. Б. Грінченка); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
3. набгати — НАБИ́ТИ (наповнити що-небудь чимось, щільно вкладаючи, втискаючи всередину), НАТОВКТИ́ розм., НАТОПТА́ТИ розм., ЗАБИ́ТИ розм., ЗАГАТИ́ТИ розм., НАТОВКМА́ЧИТИ розм.; НАБГА́ТИ, НАПХА́ТИ розм., НАБЕ́ХКАТИ розм., НАТИ́СКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. набгати — НАБГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Нам’яти, наробити жмутків із чого-небудь. 2. Жужмом напхати, наскладати чогось у що-небудь. Набгали мішок конопель набгом (Сл. Гр.). 3. Поступово зібрати, надбати. — І навіщо ви отаку силу книжок набгали?...  Словник української мови в 11 томах
5. набгати — Набга́ти, -га́ю, -єш гл. 1) Многое согнуть, свернуть. 2) Набивать, набить въ большомъ количествѣ; напичкать. Набгав повну кишеню горіхів.  Словник української мови Грінченка