набедреник
набе́дреник
-а, ч.
1》 церк. Парчевий прямокутник із зображенням хреста, що його священики одержують як першу нагороду і носять з правого боку нижче пояса.
2》 військ. Частина металевої збруї середньовічного рицаря, яка накладалася на стегно.
Великий тлумачний словник сучасної української мови