Великий тлумачний словник сучасної мови

набраковувати

набрако́вувати

-ую, -уєш, док.

Визнавати незадовільним, низькоякісним багато чого.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. набраковувати — набрако́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. набраковувати — НАБРАКО́ВУВАТИ, у́ю, у́єш, недок., НАБРАКУВА́ТИ, у́є, у́єш, чого. Бракувати певну кількість чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах