Словник української мови у 20 томах

набраковувати

НАБРАКО́ВУВАТИ, у́ю, у́єш, недок., НАБРАКУВА́ТИ, у́є, у́єш, чого.

Бракувати певну кількість чого-небудь.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. набраковувати — набрако́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. набраковувати — -ую, -уєш, док. Визнавати незадовільним, низькоякісним багато чого.  Великий тлумачний словник сучасної мови