Словник української мови у 20 томах

набракувати

НАБРАКУВА́ТИ див. набрако́вувати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. набракувати — набракува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. набракувати — -ую, -уєш. Док. до бракувати II. || Визнати незадовільним, низькоякісним багато чого.  Великий тлумачний словник сучасної мови