Великий тлумачний словник сучасної мови

набракувати

набракува́ти

-ую, -уєш.

Док. до бракувати II.

|| Визнати незадовільним, низькоякісним багато чого.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. набракувати — набракува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. набракувати — НАБРАКУВА́ТИ див. набрако́вувати.  Словник української мови у 20 томах