набутити

набути́ти

-учу, -утиш.

Док. до бутити.

Значення в інших словниках

1. набутити — набути́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. набутити — НАБУТИ́ТИ див. набу́чувати.  Словник української мови у 20 томах