набутити

набути́ти

-учу, -утиш.

Док. до бутити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набутити — набути́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. набутити — НАБУТИ́ТИ див. набу́чувати. Словник української мови у 20 томах