набутити
НАБУТИ́ТИ див. набу́чувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
набутити —
набути́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
набутити —
-учу, -утиш. Док. до бутити.
Великий тлумачний словник сучасної мови