набіглий
набі́глий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до набігти 1), 2), 4), 8-10). Набіглий кров'ю.
Великий тлумачний словник сучасної української мовинабі́глий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до набігти 1), 2), 4), 8-10). Набіглий кров'ю.
Великий тлумачний словник сучасної української мови