навалений
нава́лений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до навалити 1), 2), 4).
|| навалено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовинава́лений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до навалити 1), 2), 4).
|| навалено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови