навикати

навика́ти

-аю, -аєш, недок., навикнути, -ну, -неш; мин. ч. навик, -ла, -ло; док., розм.

1》 Засвоювати, набувати звичку до чого-небудь; привчатися що-небудь робити, якось діяти.

2》 Набувати навичок, досвіду в чому-небудь.

Значення в інших словниках

1. навикати — навика́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. навикати — див. звикати  Словник синонімів Вусика
3. навикати — НАВИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАВИ́КНУТИ, ну, неш; мин. ч. нави́к, ла, ло; док., розм., чого, з інфін. 1. Засвоювати, набувати звички до чого-небудь; привчатися що-небудь робити, якимсь чином діяти. Чого бик навик, того і вночі реве (П.  Словник української мови у 20 томах
4. навикати — ЗВИ́КНУТИ перев. з інфін. (набути звички робити що-небудь), ЗВИ́КТИ, ПРИВИ́КНУТИ розм., ПРИВИ́КТИ розм., НАВИ́КНУТИ розм., НАЛАМА́ТИСЯ розм., ЗВИ́КНУТИСЯ рідко, ЗВИ́КТИСЯ рідко. — Недок.: звика́ти, привика́ти, навика́ти, нала́муватися, звика́тися.  Словник синонімів української мови
5. навикати — НАВИКА́ТИ, аю, аєш, недок., НАВИ́КНУТИ, ну, неш; мин. ч. нави́к, ла, ло; док., розм. 1. Засвоювати, набувати звичку до чого-небудь; привчатися що-небудь робити, якось діяти. Чого бик навик, того і вночі реве (Чуб.  Словник української мови в 11 томах