навойник
наво́йник
-а, ч., мисл.
1》 Каліберна вісь, на яку машина накручує паперову стрічку при виготовленні паперових гільз.
2》 Дерев'яний або металевий стрижень з конусоподібним кінцем для розправляння дульця паперових гільз.
Великий тлумачний словник сучасної української мови