навусся

наву́сся

-я, с.

Юнацький пушок над верхньою губою.

Значення в інших словниках

1. навусся — НАВУ́ССЯ, я, с., збірн. Вуса, які ледь пробиваються. Дарма, що був молодиком безвусим. Ніхто з його молитви не сміявся: Бо серед братії в своїм навуссі русім В стоянні був рівен монахам довговусим (П.  Словник української мови у 20 томах
2. навусся — Навусся, -ся с. Едва пробивающіеся усы. Дарма, що був молодиком безвусим, ніхто з його молитви не сміявся, бо серед братиї, з своїм навуссям русим, в стоянні був рівен монахам довговусим. К. МБ. II. 132.  Словник української мови Грінченка