Значення в інших словниках
-
навчити —
навчи́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
навчити —
НАВЧИ́ТИ див. навча́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
навчити —
Батьків хліб не навчить, як треба жить. Від батьківського багатства не порозумнішаєш. Навчай інших — і сам навчися. Навчання приносить користь не лише учням, але й вчителям. Навчить біда попити, як нема чого ся вхопити.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
навчити —
навча́ти (вчи́ти) / навчи́ти ро́зуму ((до́брому) ро́зумові, уму́-ро́зуму) кого. Виховувати когось відповідно до усталених норм, правил, звичаїв і т. ін. І книжки читатимеш, скільки захочеться, і людських дітей розуму будеш навчати (М.
Фразеологічний словник української мови
-
навчити —
ДРЕСИРУВА́ТИ (тварин, птахів), НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ), ТРЕНУВА́ТИ рідше; ПРИБО́РКУВАТИ (перев. диких звірів); НАТА́СКУВАТИ (перев. мисливських собак). — Док.: ви́дресирувати, надресирува́ти, навчи́ти (научи́ти), прибо́ркати, натаска́ти.
Словник синонімів української мови
-
навчити —
НАВЧИ́ТИ див. навча́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
навчити —
Навчити, -ся см. навчати, -ся.
Словник української мови Грінченка