навчитися

навчи́тися

див. навчатися.

Значення в інших словниках

1. навчитися — навчи́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. навчитися — НАВЧИ́ТИСЯ див. навча́тися.  Словник української мови у 20 томах
3. навчитися — НАВЧИ́ТИСЯ (НАУЧИ́ТИСЯ рідко) чого, з інфін., із сполучним сл. як (набути певних знань, навичок, уміння що-небудь робити), ВИ́ВЧИТИСЯ чого і з інфін.; ПІДКУВА́ТИСЯ з чого, в чому і без додатка, розм.  Словник синонімів української мови
4. навчитися — НАВЧИ́ТИСЯ див. навча́тися.  Словник української мови в 11 томах
5. навчитися — Навча́тися, -ча́юся, -єшся сов. в. навчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Научаться, научиться, учиться. Перед екзаменом не навчитися. Ном. № 184. Лучче ж йому в батька та в матері простого господарства навчитись. К. (О. 1861. І. 313).  Словник української мови Грінченка