навідуваний

наві́дуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до навідувати.

Значення в інших словниках

1. навідуваний — наві́дуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. навідуваний — НАВІ́ДУВАНИЙ, а, е. Якого навідують, навідували. Ішли [селяни] в противну сторону від своїх шатрів, аж найшли відповідне місце, де були певні, що воно і оподалік від села, і... навідуване людьми (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах