навідуваний

НАВІ́ДУВАНИЙ, а, е.

Якого навідують, навідували.

Ішли [селяни] в противну сторону від своїх шатрів, аж найшли відповідне місце, де були певні, що воно і оподалік від села, і... навідуване людьми (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. навідуваний — наві́дуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. навідуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до навідувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови