Великий тлумачний словник сучасної мови

нав'ючити

нав'ю́чити

див. нав'ючувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. нав'ючити — нав'ю́чити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. нав'ючити — НАВ'Ю́ЧИТИ див. нав'ю́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. нав'ючити — НАВАНТА́ЖИТИ кого, чим, що на кого, розм. (доручити кому-небудь якусь роботу, виконання якихось обов'язків і т. ін.), НАВ'Ю́ЧИТИ що на кого, підсил. розм.  Словник синонімів української мови