Великий тлумачний словник сучасної мови

нав'ючений

нав'ю́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до нав'ючити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. нав'ючений — нав'ю́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. нав'ючений — НАВ'Ю́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нав'ю́чити. – Вони сидять тут, а чоловік прийшов нав'ючений за трьох! – докірливо сказала партизанам господиня (П.  Словник української мови у 20 томах