нав'ючений
нав'ю́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до нав'ючити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нав'ючений — нав'ю́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- нав'ючений — НАВ'Ю́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нав'ю́чити. – Вони сидять тут, а чоловік прийшов нав'ючений за трьох! – докірливо сказала партизанам господиня (П. Словник української мови у 20 томах