нав'ючений

нав'ю́чений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нав'ючений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нав'ючити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нав'ючений — НАВ'Ю́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нав'ю́чити. – Вони сидять тут, а чоловік прийшов нав'ючений за трьох! – докірливо сказала партизанам господиня (П. Словник української мови у 20 томах