Великий тлумачний словник сучасної мови

нагнітаючий

нагніта́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до нагнітати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. нагнітаючий — НАГНІТА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до нагніта́ти. Тонко подзвонювали поршні нагнітаючих смоків (Рибак, Час.., 1960, 435).  Словник української мови в 11 томах