Словник української мови в 11 томах

нагнітаючий

НАГНІТА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до нагніта́ти.

Тонко подзвонювали поршні нагнітаючих смоків (Рибак, Час.., 1960, 435).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. нагнітаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до нагнітати.  Великий тлумачний словник сучасної мови