нагнічений

нагні́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до нагнітити.

Значення в інших словниках

1. нагнічений — нагні́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. нагнічений — НАГНІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нагніти́ти¹. Нагнічене з надзем'я повітря уже виповнювало тупик тунелю і з відкритих шлюзів дихало ранковою свіжістю (А. Хорунжий); Так, мабуть, пестили нагнічений магічним смислом камінь грабіжники фараонівських пірамід (Р. Андріяшик).  Словник української мови у 20 томах