нагнічений

НАГНІ́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до нагніти́ти¹.

Нагнічене з надзем'я повітря уже виповнювало тупик тунелю і з відкритих шлюзів дихало ранковою свіжістю (А. Хорунжий);

Так, мабуть, пестили нагнічений магічним смислом камінь грабіжники фараонівських пірамід (Р. Андріяшик).

Значення в інших словниках

1. нагнічений — нагні́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. нагнічений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нагнітити.  Великий тлумачний словник сучасної мови