нагнічений
НАГНІ́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до нагніти́ти¹.
Нагнічене з надзем'я повітря уже виповнювало тупик тунелю і з відкритих шлюзів дихало ранковою свіжістю (А. Хорунжий);
Так, мабуть, пестили нагнічений магічним смислом камінь грабіжники фараонівських пірамід (Р. Андріяшик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагнічений — нагні́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- нагнічений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нагнітити. Великий тлумачний словник сучасної мови