1. Словник української мови у 20 томах

нагнічувати

НАГНІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАГНІТИ́ТИ, ічу́, і́тиш, док., що.

1. Давити, тиснути на що-небудь вагою.

У хаті зробилось душно, важко, мов стеля вниз опустилася й нагнічувала дівчатам голови (Панас Мирний);

// Натискати, притискати кого-, що-небудь.

Повалив мене та ще й коліном нагнітив (Сл. Б. Грінченка);

Ґрунту намив, нагнітив туго, спресовано, – посудина наче вросла в нього, – навіки сидить, нікуди не зрушить (О. Гончар).

2. перен. Мучити, викликати важке і болісне почуття.

Що ж се таке: старість іде, чи безнадійне життя нагнітило?.. Мар'ї стало гірко-гірко (Панас Мирний);

Сум найшов на неї несподівано й неначе важким гнітом нагнітив її душу (І. Нечуй-Левицький);

Кілька годин, проведених на заняттях у задушливій, накуреній до-нікуди кімнаті осередку, нагнітили голову важкою втомою (С. Добровольський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагнічувати — нагні́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нагнічувати — Натискати, натискувати, надавлювати, тиснути, давити, притискати. Словник синонімів Караванського
  3. нагнічувати — -ую, -уєш, недок., нагнітити, -ічу, -ітиш, док., перех. Давити, тиснути чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нагнічувати — ГНІТИ́ТИ (діяти гнітюче, викликати важке й болісне почуття), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ЗГНІ́ЧУВАТИ, ДАВИ́ТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, РОЗДА́ВЛЮВАТИ підсил., ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ підсил. Словник синонімів української мови
  5. нагнічувати — Нагні́чувати, -гні́чую, -чуєш; нагніти́ти, -гнічу́, -гні́ти́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. нагнічувати — НАГНІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАГНІТИ́ТИ, ічу́, і́тиш, док., перех. Давити, тиснути чим-небудь. У хаті зробилось душно, важко, мов стеля вниз опустилася й нагнічувала дівчатам голови (Мирний, II, 1954, 103)... Словник української мови в 11 томах
  7. нагнічувати — Нагнічувати, -чую, -єш сов. в. нагніти́ти, -чу, -тиш, гл. Нажимать, нажать, надавливать, надавить, придавливать, придавить. Повалив мене та ще й коліном нагнітив. Лебед. у. Язик отерп, замерзла мова, мов камінь сердечко нагнів. Мкр. Г. 24. Словник української мови Грінченка