нагнічувати

Значення в інших словниках

1. нагнічувати — нагні́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. нагнічувати — -ую, -уєш, недок., нагнітити, -ічу, -ітиш, док., перех. Давити, тиснути чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нагнічувати — НАГНІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАГНІТИ́ТИ, ічу́, і́тиш, док., що. 1. Давити, тиснути на що-небудь вагою. У хаті зробилось душно, важко, мов стеля вниз опустилася й нагнічувала дівчатам голови (Панас Мирний); // Натискати, притискати кого-, що-небудь. Словник української мови у 20 томах
4. нагнічувати — ГНІТИ́ТИ (діяти гнітюче, викликати важке й болісне почуття), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ЗГНІ́ЧУВАТИ, ДАВИ́ТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, РОЗДА́ВЛЮВАТИ підсил., ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ підсил. Словник синонімів української мови
5. нагнічувати — Нагні́чувати, -гні́чую, -чуєш; нагніти́ти, -гнічу́, -гні́ти́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. нагнічувати — НАГНІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАГНІТИ́ТИ, ічу́, і́тиш, док., перех. Давити, тиснути чим-небудь. У хаті зробилось душно, важко, мов стеля вниз опустилася й нагнічувала дівчатам голови (Мирний, II, 1954, 103)... Словник української мови в 11 томах
7. нагнічувати — Нагнічувати, -чую, -єш сов. в. нагніти́ти, -чу, -тиш, гл. Нажимать, нажать, надавливать, надавить, придавливать, придавить. Повалив мене та ще й коліном нагнітив. Лебед. у. Язик отерп, замерзла мова, мов камінь сердечко нагнів. Мкр. Г. 24. Словник української мови Грінченка