Великий тлумачний словник сучасної мови

наголосити

наголоси́ти

див. наголошувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. наголосити — наголоси́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. наголосити — [наголоситие] -лоушу, -осиеш; нак. -си, -лоус'іт'  Орфоепічний словник української мови
  3. наголосити — НАГОЛОСИ́ТИ див. наголо́шувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. наголосити — НАГОЛО́ШУВАТИ що (силою голосу або підвищенням тону виділяти склад у слові), АКЦЕНТУВА́ТИ заст., лінгв. — Док.: наголоси́ти, акцентува́ти.  Словник синонімів української мови
  5. наголосити — НАГОЛОСИ́ТИ див. наголо́шувати.  Словник української мови в 11 томах
  6. наголосити — Наголоси́ти см. наголошувати.  Словник української мови Грінченка