наголошений
наголо́шений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до наголосити.
|| наголошено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм., лінгв.На якого падає наголос.
Великий тлумачний словник сучасної української мовинаголо́шений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до наголосити.
|| наголошено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм., лінгв.На якого падає наголос.
Великий тлумачний словник сучасної української мови