наголошений
НАГОЛО́ШЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до наголоси́ти.
Наголошений у поезії образ “втраченої дороги” співіснує з потрійним зверненням до Бога, невідступною його присутністю. (із журн.);
// наголо́шено, безос. пред.
Наголошено в доповіді на основних проблемах сьогодення (із журн.).
2. у знач. прикм., лінгв. На який падає наголос.
Найбільшою чіткістю та виразністю відзначається вимова наголошених голосних (з навч. літ.);
Ритмом в поезії називається періодичне повторення звукових явищ – наголошених складів, інтонацій, пауз (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)